- оторопілість
- -лості, ж., розм.Стан за знач. оторопілий 2).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оторопілість
Смотреть что такое "оторопілість" в других словарях:
оторопілість — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
оторопілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до оторопіти. 2) у знач. прикм. Який виражає розгубленість, збентеження, переляк … Український тлумачний словник
оторопіти — і/ю, і/єш, док., розм. Украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися і т. ін.; отетеріти … Український тлумачний словник
быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
подъ — ПОД|Ъ1 (1*), ОУ с. Зд. Нижняя часть, подошва горы: симъ же бѧше. полкомъ нѣлзѣ битисѧ. с ними тѣсноты ради. зане бѧхѹ болота пришли. но ѡли на подъ горы. ЛИ ок. 1425, 116 об. (1144). ПОДЪ 2 (940) предл. I. С вин. пад. 1.Употребляется при указании … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
розгубитися — розгублюватися (утратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), спантеличитися; оторопіти, сторопіти, отетеріти, обараніти Пор. збентежитися, соромитися … Словник синонімів української мови
Гертвис — ГЕРТВИСЪ (Гертвиси или Хыртысъ), небольшая тур. кр сть, въ 25 вер. отъ Ахалкалакъ, на гл. пути наступленія нашихъ войскъ въ 1828 г. къ Ахалцыху, на трудно доступной возвыш сти въ долинѣ р. Куры. Стѣны кр сти толщ. 4 фт., выш. 6 9 фт., съ 6 башн.… … Военная энциклопедия
